Обираючи матеріал для утеплення, перше, на що звертайте увагу — це коефіцієнт теплопровідності (позначається грецькою буквою “лямбда”). Це основний і найважливіший показник теплоізоляційного матеріалу. Чим він нижчий, тим кращі теплоізоляційні властивості має матеріал (він гірше пропускає через себе тепло).
Теплопровідність у лабораторних умовах – ідеальний світ
Лабораторна теплопровідність визначається у ході вимірювань в стандартних лабораторних умовах. Після кондиціонування зразки матеріалів поміщають у спеціальний прилад за стабільної середньої температури +10°C. Виміряні таким способом показники виробники та постачальники термоізоляціних матеріалів зобов’язані декларувати у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) згідно Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку», який гармонізує українське законодавство з європейським Регламентом (EU) № 305/2011. Саме лямбда-10 найчастіше вказується на ектикетках теплоізоляціних матеріалів.
Теплопровідність розрахункова – моделювання реальності
Потрапляючи в реальну огороджувальну конструкцію, теплоізоляція зазнає впливу кліматичних факторів: дощі, тумани, волога зсередини приміщення (пара від приготування їжі, дихання), морози, спека, тощо. Теплопровідність у розрахункових умовах — це наближений до реальності показник, з урахуванням можливих умов довгострокової експлуатації ТІМ. Згідно нормативної бази України застосовуються умови експлуатації А або Б. Для більшості регіонів та будівель актуальним для розрахунків є показник лямбда-Б. Ці дані беруться з протоколів випробувань або з довідкової таблиці ДСТУ 9191.
Фактори, які впливають на теплопровідність теплоізоляціних матеріалів
Оскільки гази мають значно нижчу теплопровідність, ніж тверді речовини, особливості структкри та тип газу в порах визначає, наскільки ефективно матеріал утримує тепло. Пори теплоізоляційних плит зі спіненого полістиролу EPS заповнюються повітрям, тому теплопровідність є стабільною протягом усього прогнозованого періоду експлуатації (від 25 до 100 років).
Пори плит інших різновидів пінопластів, серед яких XPS, PUR, PIR, заповнюються газоподібними агентами для спінення, наприклад, вуглекислим газом, фреонами, хладонами, тощо. Ці гази забезпечують низьку лабораторну теплопровідність, виміряну на зразках із нових плит. Проте з часом вони поступово заміщаються атмосферним повітрям шляхом дифузії, через що теплопровідність матеріалу зростає і помітно відрізняється від декларованої. У нормативних документах описані методи “прискореного старіння” для визначення розрахункової теплопровідності таких матеріалів.
Головним “природним ворогом” будь-якого утеплення є волога, оскільки вода проводить тепло у 25 разів краще, ніж повітря у порах. У матеріалів, які є вразливими для вологи (як-от мінеральна вата або газоблок), теплоізоляційні властивості значно погіршуються взимку. Завдяки закритій пористості полістирольний пінопласт EPS практично не вбирає вологу з повітря.